Орфографічний словник української мови
РОЗТОЧИТИ
розточи́ти 1
дієслово доконаного виду
розширити отвір
розточи́ти 2
дієслово доконаного виду
примусити текти повільно; розповсюдити; змарнувати
розточи́ти 3
дієслово доконаного виду
зруйнувати
розточи́ти 1
дієслово доконаного виду
розширити отвір
розточи́ти 2
дієслово доконаного виду
примусити текти повільно; розповсюдити; змарнувати
розточи́ти 3
дієслово доконаного виду
зруйнувати
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: РОЗТОЧИТИ
матиме такий вигляд: Що таке РОЗТОЧИТИ
матиме такий вигляд: РОЗТОЧИТИ
матиме такий вигляд: Що таке РОЗТОЧИТИ