Орфографічний словник української мови
РОЗПРАВА
розпра́ва 1
іменник жіночого роду
покарання; установа; розгляд справи
розпра́ва 2
іменник жіночого роду
дослідження
рідко
розпра́ва 1
іменник жіночого роду
покарання; установа; розгляд справи
розпра́ва 2
іменник жіночого роду
дослідження
рідко
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: РОЗПРАВА
матиме такий вигляд: Що таке РОЗПРАВА
матиме такий вигляд: РОЗПРАВА
матиме такий вигляд: Що таке РОЗПРАВА