Орфографічний словник української мови
РОЗПОРОШЕНЕЦЬ
розпоро́шенець
іменник чоловічого роду, істота
людина, що живе за межами батьківщини, в діаспорі
книжн.
розпоро́шенець
іменник чоловічого роду, істота
людина, що живе за межами батьківщини, в діаспорі
книжн.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: РОЗПОРОШЕНЕЦЬ
матиме такий вигляд: Що таке РОЗПОРОШЕНЕЦЬ
матиме такий вигляд: РОЗПОРОШЕНЕЦЬ
матиме такий вигляд: Що таке РОЗПОРОШЕНЕЦЬ