Орфографічний словник української мови
РАХУБА
раху́ба 1
іменник жіночого роду
неприємний клопіт; лічба - рідко
розм.
раху́ба 2
іменник жіночого роду
розрахунок, міркування
розм., рідко
раху́ба 1
іменник жіночого роду
неприємний клопіт; лічба - рідко
розм.
раху́ба 2
іменник жіночого роду
розрахунок, міркування
розм., рідко
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: РАХУБА
матиме такий вигляд: Що таке РАХУБА
матиме такий вигляд: РАХУБА
матиме такий вигляд: Що таке РАХУБА