Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
РАНТУХ

ранту́х
іменник чоловічого роду
біла, тонка хустка; покривало; . Різновид спідниці з суконно-лляної тканини; лантух
діал.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РАНТУХ


матиме такий вигляд: Що таке РАНТУХ