Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПРОСЛІДИТИ

просліди́ти 1
дієслово доконаного виду
прослідкувати; дослідити
рідко

просліди́ти 2
дієслово доконаного виду
залишити слід
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОСЛІДИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОСЛІДИТИ