Орфографічний словник української мови
ПРИКАЖЧИК
прика́жчик
іменник чоловічого роду, істота
найманий службовець у поміщика; продавець у крамниці - арх.
іст.
прика́жчик
іменник чоловічого роду, істота
найманий службовець у поміщика; продавець у крамниці - арх.
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРИКАЖЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ПРИКАЖЧИК
матиме такий вигляд: ПРИКАЖЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ПРИКАЖЧИК