Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОТЕРЧА

потерча́
іменник середнього роду, істота
дитина, що вмерла нехрещена; загублена, або взагалі чужа дитина; приблуда - зневажл.
фольк., арх.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТЕРЧА


матиме такий вигляд: Що таке ПОТЕРЧА