Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОРУЧНИК

пору́чник 1
іменник чоловічого роду, істота
чин у Війську Польському; поручик у царській армії - іст.

пору́чник 2
іменник чоловічого роду, істота
поручитель
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОРУЧНИК


матиме такий вигляд: Що таке ПОРУЧНИК