Орфографічний словник української мови
ПОБУДОВА
побудо́ва 1
іменник жіночого роду
дія від: 'побудувати'; розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура
побудо́ва 2
іменник жіночого роду
сукупність, система думок, теорія; будівля
побудо́ва 1
іменник жіночого роду
дія від: 'побудувати'; розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура
побудо́ва 2
іменник жіночого роду
сукупність, система думок, теорія; будівля
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОБУДОВА
матиме такий вигляд: Що таке ПОБУДОВА
матиме такий вигляд: ПОБУДОВА
матиме такий вигляд: Що таке ПОБУДОВА