Орфографічний словник української мови
ПІДКОЛЮВАЧ
підко́лювач 1
іменник чоловічого роду
знаряддя для прикріплювання, підколювання
підко́лювач 2
іменник чоловічого роду, істота
той, хто ранить, підколює когось
розм.
підко́лювач 1
іменник чоловічого роду
знаряддя для прикріплювання, підколювання
підко́лювач 2
іменник чоловічого роду, істота
той, хто ранить, підколює когось
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПІДКОЛЮВАЧ
матиме такий вигляд: Що таке ПІДКОЛЮВАЧ
матиме такий вигляд: ПІДКОЛЮВАЧ
матиме такий вигляд: Що таке ПІДКОЛЮВАЧ