Орфографічний словник української мови
ПЕЙЗАНИН
пейза́нин
іменник чоловічого роду, істота
ідилічний образ селянина у художній літературі, у живописі, в театрі XVIII–XIX ст.
іст.
пейза́нин
іменник чоловічого роду, істота
ідилічний образ селянина у художній літературі, у живописі, в театрі XVIII–XIX ст.
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПЕЙЗАНИН
матиме такий вигляд: Що таке ПЕЙЗАНИН
матиме такий вигляд: ПЕЙЗАНИН
матиме такий вигляд: Що таке ПЕЙЗАНИН