Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ОКО

о́ко 1
іменник середнього роду
форма вічі у знахідному відмінку множини вживається лише з прийменником у

о́ко 2
іменник середнього роду
одиниця ваги; міра об'єму
арх.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОКО


матиме такий вигляд: Що таке ОКО