Орфографічний словник української мови
ОГОНЬ
ого́нь 1
іменник чоловічого роду
полум'я; душевне піднесення - перен.; жар тіла; стрільба
розм.
ого́нь 2
іменник чоловічого роду
вогнище; світло від освітлювальних приладів
розм.
ого́нь 1
іменник чоловічого роду
полум'я; душевне піднесення - перен.; жар тіла; стрільба
розм.
ого́нь 2
іменник чоловічого роду
вогнище; світло від освітлювальних приладів
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОГОНЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОГОНЬ
матиме такий вигляд: ОГОНЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОГОНЬ