Орфографічний словник української мови
ОБЛУДА
облу́да 1
іменник жіночого роду
фальш, неправда; примара, мана
облу́да 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
лицемір
розм.
облу́да 1
іменник жіночого роду
фальш, неправда; примара, мана
облу́да 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
лицемір
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОБЛУДА
матиме такий вигляд: Що таке ОБЛУДА
матиме такий вигляд: ОБЛУДА
матиме такий вигляд: Що таке ОБЛУДА