Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАВИЛЬНИК

нави́льник
іменник чоловічого роду
держак вил; кількість сіна, соломи і т. ін., підібрана на вила за один раз
діал.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАВИЛЬНИК


матиме такий вигляд: Що таке НАВИЛЬНИК