Орфографічний словник української мови
НАБРІД
на́брід
іменник чоловічого роду
нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці
збірн., зневажл.
на́брід
іменник чоловічого роду
нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці
збірн., зневажл.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАБРІД
матиме такий вигляд: Що таке НАБРІД
матиме такий вигляд: НАБРІД
матиме такий вигляд: Що таке НАБРІД