Орфографічний словник української мови
МІРНИЦЯ

мі́рниця
іменник жіночого роду
народно-побутова одиниця сипких тіл; посудина такої місткості
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МІРНИЦЯ


матиме такий вигляд: Що таке МІРНИЦЯ