Орфографічний словник української мови
МАНДРЬОХА
мандрьо́ха 1
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
волоцюга
зневажл.
мандрьо́ха 2
іменник жіночого роду, істота
розпусна жінка
лайл.
мандрьо́ха 1
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
волоцюга
зневажл.
мандрьо́ха 2
іменник жіночого роду, істота
розпусна жінка
лайл.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МАНДРЬОХА
матиме такий вигляд: Що таке МАНДРЬОХА
матиме такий вигляд: МАНДРЬОХА
матиме такий вигляд: Що таке МАНДРЬОХА