Орфографічний словник української мови
МАНДАРИН

мандари́н 1
іменник чоловічого роду
дерево; фрукт

мандари́н 2
іменник чоловічого роду, істота
чиновник у старому Китаї
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МАНДАРИН


матиме такий вигляд: Що таке МАНДАРИН