Орфографічний словник української мови
МАНДАРИН
мандари́н 1
іменник чоловічого роду
дерево; фрукт
мандари́н 2
іменник чоловічого роду, істота
чиновник у старому Китаї
іст.
мандари́н 1
іменник чоловічого роду
дерево; фрукт
мандари́н 2
іменник чоловічого роду, істота
чиновник у старому Китаї
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МАНДАРИН
матиме такий вигляд: Що таке МАНДАРИН
матиме такий вигляд: МАНДАРИН
матиме такий вигляд: Що таке МАНДАРИН