Орфографічний словник української мови
ЛАМАНЬ
ла́мань
іменник жіночого роду
поламані або старі предмети; сухе гілля й дерева, що впали на землю
збірн., розм.
ла́мань
іменник жіночого роду
поламані або старі предмети; сухе гілля й дерева, що впали на землю
збірн., розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЛАМАНЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЛАМАНЬ
матиме такий вигляд: ЛАМАНЬ
матиме такий вигляд: Що таке ЛАМАНЬ