Орфографічний словник української мови
КАНЮКА
каню́ка 1
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
птах
каню́ка 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
жебрак; той, хто канючить
зневажл.
каню́ка 1
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
птах
каню́ка 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
жебрак; той, хто канючить
зневажл.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КАНЮКА
матиме такий вигляд: Що таке КАНЮКА
матиме такий вигляд: КАНЮКА
матиме такий вигляд: Що таке КАНЮКА