Орфографічний словник української мови
КУДЛАЧ
кудла́ч 1
іменник чоловічого роду, істота
собака, ведмідь
розм.
кудла́ч 2
іменник чоловічого роду, істота
про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань
розм.
кудла́ч 1
іменник чоловічого роду, істота
собака, ведмідь
розм.
кудла́ч 2
іменник чоловічого роду, істота
про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КУДЛАЧ
матиме такий вигляд: Що таке КУДЛАЧ
матиме такий вигляд: КУДЛАЧ
матиме такий вигляд: Що таке КУДЛАЧ