Орфографічний словник української мови
КОНОВКАР

коновка́р
іменник чоловічого роду, істота
майстер, що робить відра, коновки
рідко
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОНОВКАР


матиме такий вигляд: Що таке КОНОВКАР