Орфографічний словник української мови
КОМІРНИК
комі́рник
іменник чоловічого роду, істота
квартирант
розм.
комірни́к
іменник чоловічого роду, істота
працівник складу
комі́рник
іменник чоловічого роду, істота
квартирант
розм.
комірни́к
іменник чоловічого роду, істота
працівник складу
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОМІРНИК
матиме такий вигляд: Що таке КОМІРНИК
матиме такий вигляд: КОМІРНИК
матиме такий вигляд: Що таке КОМІРНИК