Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КОВТАТИ

ко́втати
дієслово недоконаного виду
бити, стукати; битися, стукатися
діал.

ковта́ти
дієслово недоконаного виду
рухом мускулатури горла проштовхувати що-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОВТАТИ


матиме такий вигляд: Що таке КОВТАТИ