Орфографічний словник української мови
КЛЮЧ
ключ 1
іменник чоловічого роду
знаряддя; засіб для розуміння; найважливіший пункт; вимикач у телеграфному апараті; знак на початку нотного рядка; ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут
ключ 2
іменник чоловічого роду
джерело
рідко
ключ 1
іменник чоловічого роду
знаряддя; засіб для розуміння; найважливіший пункт; вимикач у телеграфному апараті; знак на початку нотного рядка; ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут
ключ 2
іменник чоловічого роду
джерело
рідко
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КЛЮЧ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЮЧ
матиме такий вигляд: КЛЮЧ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЮЧ