Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗНАВІСНІЛИЙ

знавісні́лий 1
дієприкметник
від: знавісніти

знавісні́лий 2
прикметник
який утратив розум, почуття міри; озвірілий; остогидлий
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗНАВІСНІЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗНАВІСНІЛИЙ