Орфографічний словник української мови
ДУШМАН
душма́н 1
іменник чоловічого роду, істота
гнобитель
іст.
душма́н 2
іменник чоловічого роду, істота
учасник збройної боротьби проти радянських військ в Афганістані в 1980-і рр.
розм., зневажл.
душма́н 1
іменник чоловічого роду, істота
гнобитель
іст.
душма́н 2
іменник чоловічого роду, істота
учасник збройної боротьби проти радянських військ в Афганістані в 1980-і рр.
розм., зневажл.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДУШМАН
матиме такий вигляд: Що таке ДУШМАН
матиме такий вигляд: ДУШМАН
матиме такий вигляд: Що таке ДУШМАН