Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДУТИК

ду́тик 1
іменник чоловічого роду
надутий предмет
розм.

ду́тик 2
іменник чоловічого роду, істота
про людину
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДУТИК


матиме такий вигляд: Що таке ДУТИК