Орфографічний словник української мови
ДРУЖИНА
дружи́на 1
іменник жіночого або чоловічого роду, істота
одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки - поет.
дружи́на 2
іменник жіночого роду
група, загін, добровільне об'єднання людей, створене з якою-небудь метою; у стародавній Русі – збройний загін, що становив постійну військову силу князя - іст.
дружи́на 1
іменник жіночого або чоловічого роду, істота
одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки - поет.
дружи́на 2
іменник жіночого роду
група, загін, добровільне об'єднання людей, створене з якою-небудь метою; у стародавній Русі – збройний загін, що становив постійну військову силу князя - іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДРУЖИНА
матиме такий вигляд: Що таке ДРУЖИНА
матиме такий вигляд: ДРУЖИНА
матиме такий вигляд: Що таке ДРУЖИНА