Орфографічний словник української мови
ДЖЕНДЖИК
дже́нджик
іменник чоловічого роду, істота
той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік)
розм.
дже́нджик
іменник чоловічого роду, істота
той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік)
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДЖЕНДЖИК
матиме такий вигляд: Що таке ДЖЕНДЖИК
матиме такий вигляд: ДЖЕНДЖИК
матиме такий вигляд: Що таке ДЖЕНДЖИК