Орфографічний словник української мови
ГУЦУЛКА
гуцу́лка 1
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
гуцу́лка 2
іменник жіночого роду
мелодія; сорочка
розм.
гуцу́лка 1
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
гуцу́лка 2
іменник жіночого роду
мелодія; сорочка
розм.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ГУЦУЛКА
матиме такий вигляд: Що таке ГУЦУЛКА
матиме такий вигляд: ГУЦУЛКА
матиме такий вигляд: Що таке ГУЦУЛКА