Орфографічний словник української мови
ГАЙДАМАКА
гайдама́ка
іменник чоловічого роду, істота
учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні; під час громадянської війни 1918–1920 рр. солдат особливих кінних частин Центральної Ради та Директорії; розбишака, шибайголова - розм.)
іст.
гайдама́ка
іменник чоловічого роду, істота
учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні; під час громадянської війни 1918–1920 рр. солдат особливих кінних частин Центральної Ради та Директорії; розбишака, шибайголова - розм.)
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ГАЙДАМАКА
матиме такий вигляд: Що таке ГАЙДАМАКА
матиме такий вигляд: ГАЙДАМАКА
матиме такий вигляд: Що таке ГАЙДАМАКА