Орфографічний словник української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВІРНИЦЯ

ві́рниця 1
іменник жіночого роду, істота
довірена особа
розм.

ві́рниця 2
іменник жіночого роду, істота
вірна певної релігійної конфесії
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВІРНИЦЯ


матиме такий вигляд: Що таке ВІРНИЦЯ