Орфографічний словник української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВІРНИК

ві́рник 1
іменник чоловічого роду, істота
довірена особа
рідко

ві́рник 2
іменник чоловічого роду, істота
вірний певної релігійної конфесії
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВІРНИК


матиме такий вигляд: Що таке ВІРНИК