Орфографічний словник української мови
ВІРА
ві́ра 1
іменник жіночого роду
упевненість
ві́ра 2
вигук
вгору! - команда при вантажних роботах
незмінювана словникова одиниця
ві́ра 3
іменник жіночого роду
грошовий штраф у Древній Русі на користь князя за вбивство вільної людини
іст.
ві́ра 1
іменник жіночого роду
упевненість
ві́ра 2
вигук
вгору! - команда при вантажних роботах
незмінювана словникова одиниця
ві́ра 3
іменник жіночого роду
грошовий штраф у Древній Русі на користь князя за вбивство вільної людини
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВІРА
матиме такий вигляд: Що таке ВІРА
матиме такий вигляд: ВІРА
матиме такий вигляд: Що таке ВІРА