Орфографічний словник української мови
ВЕРХОВНИК
верхо́вник
іменник чоловічого роду, істота
член Верховної таємної ради в Росії XVIII ст.
іст.
верхо́вник
іменник чоловічого роду, істота
член Верховної таємної ради в Росії XVIII ст.
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВЕРХОВНИК
матиме такий вигляд: Що таке ВЕРХОВНИК
матиме такий вигляд: ВЕРХОВНИК
матиме такий вигляд: Що таке ВЕРХОВНИК