Орфографічний словник української мови
ВЕРХОВНИК

верхо́вник
іменник чоловічого роду, істота
член Верховної таємної ради в Росії XVIII ст.
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕРХОВНИК


матиме такий вигляд: Що таке ВЕРХОВНИК