Орфографічний словник української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВЕРХ

верх 1
іменник чоловічого роду
верхня частина чогось
* Але: два, три, чотири ве́рхи

верх 2
іменник чоловічого роду
дах; димар; у шапці

верх 3
прийменник
поверх, зверху
незмінювана словникова одиниця
діал.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕРХ


матиме такий вигляд: Що таке ВЕРХ