Орфографічний словник української мови
БІГУНЧИК

бігу́нчик 1
іменник чоловічого роду, істота
про дитину тощо

бігу́нчик 2
іменник чоловічого роду
узор зигзагом
рідко
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БІГУНЧИК


матиме такий вигляд: Що таке БІГУНЧИК