Орфографічний словник української мови
БІГУНЧИК
бігу́нчик 1
іменник чоловічого роду, істота
про дитину тощо
бігу́нчик 2
іменник чоловічого роду
узор зигзагом
рідко
бігу́нчик 1
іменник чоловічого роду, істота
про дитину тощо
бігу́нчик 2
іменник чоловічого роду
узор зигзагом
рідко
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: БІГУНЧИК
матиме такий вигляд: Що таке БІГУНЧИК
матиме такий вигляд: БІГУНЧИК
матиме такий вигляд: Що таке БІГУНЧИК