Орфографічний словник української мови
БИЛЬЦЕ
би́льце
іменник середнього роду
невисока огорожа по краях сходів; поручні
частіше вживається у множині
би́льце
іменник середнього роду
невисока огорожа по краях сходів; поручні
частіше вживається у множині
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: БИЛЬЦЕ
матиме такий вигляд: Що таке БИЛЬЦЕ
матиме такий вигляд: БИЛЬЦЕ
матиме такий вигляд: Що таке БИЛЬЦЕ