Орфографічний словник української мови
БЕРЛАДНИК
берла́дник
іменник чоловічого роду, істота
втікач; ізгой
іст.
берла́дник
іменник чоловічого роду, істота
втікач; ізгой
іст.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: БЕРЛАДНИК
матиме такий вигляд: Що таке БЕРЛАДНИК
матиме такий вигляд: БЕРЛАДНИК
матиме такий вигляд: Що таке БЕРЛАДНИК