Орфографічний словник української мови
БАБА
ба́ба 1
іменник жіночого роду, істота
мати батька або матері; стара віком жінка; взагалі жінка - розм.; про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця - зневажл.; ворожка, шептуха; жінка, що приймає дітей під час пологів; людська фігура із снігу тощо)
* Але: дві, три, чотири ба́би
ба́ба 2
іменник жіночого роду
довбня
ба́ба 3
іменник жіночого роду
печиво
ба́ба 4
іменник жіночого роду, істота
пелікан
* Але: дві, три, чотири ба́би
діал.
ба́ба 5
іменник жіночого роду
велика груша
діал.
ба́ба 1
іменник жіночого роду, істота
мати батька або матері; стара віком жінка; взагалі жінка - розм.; про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця - зневажл.; ворожка, шептуха; жінка, що приймає дітей під час пологів; людська фігура із снігу тощо)
* Але: дві, три, чотири ба́би
ба́ба 2
іменник жіночого роду
довбня
ба́ба 3
іменник жіночого роду
печиво
ба́ба 4
іменник жіночого роду, істота
пелікан
* Але: дві, три, чотири ба́би
діал.
ба́ба 5
іменник жіночого роду
велика груша
діал.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: БАБА
матиме такий вигляд: Що таке БАБА
матиме такий вигляд: БАБА
матиме такий вигляд: Що таке БАБА