Орфографічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е [Є] Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЄДНІСТЬ

є́дність 1
іменник жіночого роду
тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність; поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку; схожість, цілковита подібність; спільність чого-небудь, зосередженість чогось в одному місці

є́дність 2
іменник жіночого роду
у сполученнях: 'надфразова єдність', 'фразеологічна єдність'
лінгв.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЄДНІСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЄДНІСТЬ