Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ЯК КРАЩЕ? , ЯК ПРАВИЛЬНО? , ВАРІАНТНА НОРМА , ОДНОЗНАЧНА НОРМА , ДВА ТИПИ НОРМИ
Два типи норми
Як наголошується в довіднику “Культура української мови”, літературно правильні в цілому слова, вислови, якими користуємося, не завжди забезпечують нормативність нашого мовлення. Щоб порозумітися, мало знати окремі лексеми, треба вміти поєднувати їх, правильно відтворювати сказане на письмі. У дотриманні літературних норм є чимало труднощів, які незрідка призводять до помилок. Вони особливо помітні в мові засобів масової інформації, а також в усному мовленні. Існує два типи норми: однозначна (опановувати мову, але освоїти родовище; оплатити проїзд, але платити за проїзд, два поверхи, але п’ять поверхів; велика різниця, а не дві великі різниці тощо) і варіантна (бути в жеку і бути в ЖЕК; два великі яблука і два великих яблука; імунітет, стійкість проти хвороб і до хвороб). Керуючись принципом “Як правильно?”, ми дотримуємося, по суті, однозначної норми, яка обов’язкова для мови взагалі, власне, для всіх її стилів. Проте є ще норми, котрих ми дотримуємося, виходячи з принципу “Як краще?”
Норма – явище динамічне, що потребує постійної пильної уваги мовця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЯК КРАЩЕ? , ЯК ПРАВИЛЬНО? , ВАРІАНТНА НОРМА , ОДНОЗНАЧНА НОРМА , ДВА ТИПИ НОРМИ


матиме такий вигляд: Що таке ЯК КРАЩЕ? , ЯК ПРАВИЛЬНО? , ВАРІАНТНА НОРМА , ОДНОЗНАЧНА НОРМА , ДВА ТИПИ НОРМИ