ХІД , ХОДА , ХРЕСНА ХОДА , ПОСТУП , ХРЕСНИЙ ХІД
1. Хресний хід, а не хода
Іменники хід і хода збігаються у значенні “процес ходіння, ходьба; рух уперед”. Швидкий хід (швидка хода). Поступальний хід (поступальна хода).
За “Словником труднощів української мови”, тільки хід вживається у значеннях: 1. Швидкість руху. Набирати хід. 2. Похід, процесія. Полонинський хід. Хресний хід. 3. Прохід, коридор, тунель. Вузький хід. Хід сполучення. 4. Розвиток у часі, етап розв’язання задачі. Хід подій. Хід думок. 5. Прийом, маневр. Ризикований хід. 6. Черговий виступ гравця у грі. Твій хід. Хід білих. 7. У складі фразеологічних одиниць. Давати задній хід. На повному ходу. На ходу підметки рвати. Знати всі ходи й виходи. Це в нас у ходу. Хід конем.
Тільки хода виступає останнім часом переважно у значенні “манера ходити, ступати”. Поважна хода. Легка хода.
2. Поступ – хода
Читаємо в газеті: впевнений поступ весни. А чи правильно це? Ні. У такому разі доречне хода, яке російською перекладається поступь, що й спричинює помилки в українському мовленні. Поступ, синонім слова прогрес, широко вживалося в нашій класиці: “Дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю” (Іван Франко), “Невже не вірите в людство, в поступ, у культуру?” (Юрій Смолич).
У радянські часи, коли прагнули злити нації та їхні мови, cлово поступ було майже витіснене іменником іншомовного походження прогрес. Тепер, на думку мовознавців, українському синонімові треба повернути законне місце. Але для цього його слід застосовувати в правильному значенні.