УЧАСТЬ , БРАТИ УЧАСТЬ , ПРИЙМАТИ ДО ВІДОМА , ПРОПОЗИЦІЯ , УХВАЛИТИ ПРОПОЗИЦІЮ , СХВАЛИТИ ПРОПОЗИЦІЮ , ПРИЙНЯТИ ПОСТАНОВУ , ПОСТАНОВИТИ , УХВАЛИТИ ЗАКОН , ЗАКОН , ПРИЙНЯТИ ПРОПОЗИЦІЮ , ПРИЙМАТИ УЧАСТЬ , УВАГА , ПРИЙМАТИ ДО УВАГИ , БРАТИ ДО УВ
1. Приймати до уваги чи брати до уваги?
Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: “- Марійко, – звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, – не бери всього так близько до серця” (Іван Цюпа), “Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило” (Олесь Гончар), “Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників” (з газети), “Не треба брати це до уваги” (з живих уст).
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.
2. Увагу відволікають чи відвертають?
а) Ось думка мовознавця Святослава Караванського:
– Чому увагу треба відволікати? Хіба це відповідає українській виразотворчій практиці? Ми звертаємо увагу на щось, привертаємо увагу до чогось, то чому маємо відволікати увагу, коли відповідно до нашого слововжитку найпростіше відвертати увагу? Якщо в побуті й голові стало фігурує вираз отвлекать внимание, то його найлегше висловити як відволікати увагу. Але звучатиме цей вираз не по-українськи, а “по-украінскі”.
б) Лексеми відвертати, відвернути часто вживають у розумінні “спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік”. “Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії” (Олександр Ільченко). Дієслова відволікати, відволікти виступають переважно в прямому значенні – “відтягати”, “відтягнути”. Приміром: “Я вже живосилом одволокла Катрю од хатніх дверей” (Марко Вовчок). У розумінні “відвертати, відвернути увагу” їх використовують зрідка, тому недоречно застосовувати лише ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, треба відволікти й заспокоїти її.
Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в такому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від думок (краще відриватися, відвертати свою увагу і т. ін.).
3. Чи можна паралельно з висловом брати участь уживати приймати участь?
З погляду сучасної літературної мови годиться користуватися тільки словосполученням брати участь. Звороти приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) вважаються за помилкові. Щоб вони стали нормативними, потрібно дієслово приймати замінити на брати (брати до уваги). Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію, треба: схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставилися до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, коли вона стала резолюцією зібрання. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще вживати дієслова ухвалити або постановити. Так само ухвалити закон.
Слово приймати на місці там, де воно передає зміст одержувати, брати (“Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо” – Григорій Квітка-Основ’яненко), зараховувати до установи, закладу, організації (“Прийняли його в “Молоду гвардію” одним з перших” – з газети), забирати щось звідкись (“Прийняла зі столу посуд” – з журналу), давати комусь притулок, пригощати (“Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу” – Панас Мирний) тощо.