Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ТІЛЬКИ 2 , ЛИШЕНЬ , ЛИШЕ 2
чи тільки лише?
Борис Антоненко-Давидович згадував:
– Якось, здаючи мені машинопис, досвідчена друкарка сказала: “Я не виправляла, бо так написано скрізь у вашому рукопису. Але слово тільки тепер ніхто не вживає: це – анахронізм.”
Я поцікавився, що саме треба писати замість тільки. І вона, дивуючись з моєї простодушності й відсталості, відповіла: “Тепер усі пишуть лише.”
Невдовзі переконався, що друкарка була недалека від істини. Не тільки початківці, що не встигли виробити власного стилю і набути певних мовних навичок, а й письменники зі стажем і більш-менш відомим ім’ям останнім часом так уподобали частку лише, що майже забули другу – тільки.
Від тієї розмови Бориса Антоненка-Давидовича з друкаркою минуло більше двадцяти років.Чи ж змінилося щось? Анічогісінько. У своєму незбагненному захопленні словом лише немало авторів, ігноруючи навіть стилістичні вимоги, безоглядно тулять цю частку у фрази. Наприклад: “Удома залишилася лише немічна бабуся”; “Мені залишилося лише попросити вибачення в супутників”. Між тим, наша класика та жива народна мова не надають переваги ні лише (лиш), ні тільки, а в міру потреби послуговуються обома цими словами: “Хотів говорити і не міг. Лише дивився” (Михайло Коцюбинський); “Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю” (Леся Українка). Близьким за звучанням, а інколи і за значенням до лише є лишень, однак воно стоїть здебільшого з дієсловом у наказовому способі й відповідає російській частці – ка (смотри-ка, скажи-ка): “А покажи лишень, скільки в тебе грошей” (Григорій Квітка-Основ’яненко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТІЛЬКИ 2 , ЛИШЕНЬ , ЛИШЕ 2


матиме такий вигляд: Що таке ТІЛЬКИ 2 , ЛИШЕНЬ , ЛИШЕ 2