ТВОЙОГО , СВОЙОГО , МОЙОМУ , ТВОЙОМУ , СВОЙОМУ , ТВОГО , СВОГО , ТВОЄМУ , СВОЄМУ , МОЄМУ , МОЇМ , ТВОЇМ , СВОЇМ , НАШОМУ , НАШІМ , ВАШОМУ , ВАШІМ , МОЙОГО , МОГО
мойого чи мого?
Форми родового та давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, мойому, твойому, свойому належать до просторічних. Їхніми літературними відповідниками виступають мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму – (на) моїм, (на) твоєму – (на) твоїм, (на) своєму – (на) своїм, (на) нашому – (на) нашім, (на) вашому – (на) вашім. Частіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в науковому та офіційно-діловому стилях вони є єдино допустимими. Нерідко в реченнях присвійний займенник свій зайвий: “Я веду свій щоденник уже кілька років”, “Свою відпустку Микола провів у Карпатах”. Тут можна без шкоди для змісту обійтися без свій.