Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
СПРАВА
, ДІЛО
, МОВА
, РІЧ
, У ЧОМУ РІЧ?
, РІЧ У ТІМ \(ТОМУ\), ЩО...
, В ЧОМУ СПРАВА
, СПРАВА В ТІМ \(ТОМУ\), ЩО…
, МОВЛЕННЯ
1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: “Знається на своїй справі”, “Майстер своєї справи”. Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: “Я прийшов до вас у такій справі” або “Я прийшов до вас із таким ділом”. А от у перших двох фразах треба було поставити діло: “Знається на своєму ділі”, “Майстер свого діла”. Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: “За добру справу варто добре постояти” (прислів’я), “За всякими справами ви нічого не пишете про себе” (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: “Діло в неї наче горіло в руках” (Іван Нечуй-Левицький), “І діла не зробить, і час ізгайнує” (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці (“Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде” – Олександр Кониський), у фольклорі (“Лицарська річ – у бою полягти” – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів “В чем дело?”, “Дело в том, что...” вживати українські “У чому річ?” “Річ у тім (тому), що...”, а не “В чому справа?”, “Справа в тім (тому), що...”
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. “Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати” (Тарас Шевченко), “На майдані пил спадає, замовкає річ” (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. “Не дадуть дитині до мови дожить” (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: “Знається на своїй справі”, “Майстер своєї справи”. Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: “Я прийшов до вас у такій справі” або “Я прийшов до вас із таким ділом”. А от у перших двох фразах треба було поставити діло: “Знається на своєму ділі”, “Майстер свого діла”. Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: “За добру справу варто добре постояти” (прислів’я), “За всякими справами ви нічого не пишете про себе” (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: “Діло в неї наче горіло в руках” (Іван Нечуй-Левицький), “І діла не зробить, і час ізгайнує” (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці (“Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде” – Олександр Кониський), у фольклорі (“Лицарська річ – у бою полягти” – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів “В чем дело?”, “Дело в том, что...” вживати українські “У чому річ?” “Річ у тім (тому), що...”, а не “В чому справа?”, “Справа в тім (тому), що...”
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. “Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати” (Тарас Шевченко), “На майдані пил спадає, замовкає річ” (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. “Не дадуть дитині до мови дожить” (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СПРАВА , ДІЛО , МОВА , РІЧ , У ЧОМУ РІЧ? , РІЧ У ТІМ \(ТОМУ\), ЩО... , В ЧОМУ СПРАВА , СПРАВА В ТІМ \(ТОМУ\), ЩО… , МОВЛЕННЯ
матиме такий вигляд: Що таке СПРАВА , ДІЛО , МОВА , РІЧ , У ЧОМУ РІЧ? , РІЧ У ТІМ \(ТОМУ\), ЩО... , В ЧОМУ СПРАВА , СПРАВА В ТІМ \(ТОМУ\), ЩО… , МОВЛЕННЯ
матиме такий вигляд: СПРАВА , ДІЛО , МОВА , РІЧ , У ЧОМУ РІЧ? , РІЧ У ТІМ \(ТОМУ\), ЩО... , В ЧОМУ СПРАВА , СПРАВА В ТІМ \(ТОМУ\), ЩО… , МОВЛЕННЯ
матиме такий вигляд: Що таке СПРАВА , ДІЛО , МОВА , РІЧ , У ЧОМУ РІЧ? , РІЧ У ТІМ \(ТОМУ\), ЩО... , В ЧОМУ СПРАВА , СПРАВА В ТІМ \(ТОМУ\), ЩО… , МОВЛЕННЯ